Міфи і реальність про дитячі кольки

На просторах Інтернету багато пишуть про кольки. Особливо про те, що потрібно робити. Однак є надзвичайно важлива інформація для батьків чого НЕ слід робити при кольках у дитини. Також тут ми зазначимо кілька міфів про дитячі кольки, які передаються із покоління в покоління, але діють переважно як заспокійливий засіб для батьків.

Малюк – не піддослідний

Міфи і реальність про дитячі кольки

Кольки – не причина випробовувати усі поради найближчого оточення, різні збори, відвари тощо на дитині. Особливо слід бути обережними з різноманітними лікарськими препаратами – перш ніж бігти до аптеки, порадьтесь із лікарем.

У жодному разі не давайте немовляті «кропову» водичку, «бабусині відвари», будь-які добавки, хай навіть це буде трав’яний збір від самих «тибетських монахів». Це дуже розповсюджений міф серед батьків. Але мало хто знає, що фенхель (або аптечний кріп, з якого роблять «ту саму водичку») може викликати серйозну алергічну реакцію. Навіщо ускладнювати життя собі і маленькій людині? «Жорстка мамина дієта» не тільки не допоможе, але й може «зіграти» в інший бік. Тим більше, в жодному випадку не переводьте дитину на вигодовування сумішами. Кольки трапляються у всіх! Непереносимість материнського молока (лактози) – дуже рідкісне явище і самостійно ви виявити його не в змозі.

Головне – спокій

Міфи і реальність про дитячі кольки

Навіть до цього часу педіатри не знають точної причини виникнення кольок. І це чиста правда. Колись у давнину, коли дитина плакала і нервувала, бабусі-знахарки «виганяли» нечисту силу «замовляючи» дитинку, даючи спеціальну водичку тощо. Однак, щоб вилікувати хворобу, потрібно знати її причини. У кольок причин може бути багато, а отже, і методи лікування різні.

Насамперед ви маєте пам’ятати одне просте правило – треба бути спокійними! Це першочергова «швидка допомога» для вашої дитини, у будь-яких обставинах, завжди. Тож якщо ви почуваєтеся знервованими і збудженими, готовими кричати на всіх, зокрема і на немовля:

  • Негайно залиште дитину у безпечному місці! Ваш емоційний стан переймає і дитинка. Тому вам краще заспокоїтися, залишивши догляд за дитиною на іншого члена родини. НІКОЛИ не трясіть малюка.
  • Якщо поряд немає людини, яка б вас замінила, дитину можна залишити у ліжечку на 10 – 15 хвилин, щоб зібратися «з думками». Але, звісно, за умови, що дитина суха, нагодована і не відригнула.
  • Повідомте близьких (лікаря) про свій психо-емоційний стан.

І наостанок – звичайно, вам вирішувати долю власної дитини, але завжди й у всьому керуйтесь здоровим глуздом. Перш ніж ставити експерименти, переконайтесь, що ви це робите на «лабораторних мишах», а не на маленькій беззахисні дитині, яка не може себе захистити, бо довіряє вам.

Тож, будьте здорові і бережіть ваших маленьких янголяток!

k
o
l
i
k
i
d
.
M
o
i
r
e
b
e
n
o
k
.
u
a
Price