Кольки – це проблема №1 для багатьох батьків у перші три місяці життя малюка, тому про кольки можна знайти чимало інформації. Чекати, поки процес формування ШКТ і звикання до позаутробного прийому їжі налагодитися сам, не можна. Обов’язково необхідно допомагати дитині і всіляко позбавляти її больових відчуттів, які можуть супроводжувати цей етап розвитку. Крім кропової водички і спеціальних лікарських препаратів, які допомагають у боротьбі з коліками, медики рекомендують викладати немовля на животик. І тут у молодих мам виникає багато запитань.
Вероніка, 26 років, м. Житомир
Коли у сина почалися кольки, медсестра і лікар рекомендували нам викладати його на животик. Цитую: “За 10-15 хвилин перед кожним прийомом їжі потрібно викладати немовля на животик і погладжувати спинку.” Спочатку мені здалося, що це нескладно. Але на практиці виникло багато запитань: Якщо дитина прокинулася і просить їсти (плаче або пхикає), все одно викладати і чекати ще 10-15 хвилин? А вночі теж потрібно викладати? Як правильно “гладити” спинку? Як довго дитина повинна так лежати? Скільки разів на день потрібно так робити? тощо.
Коли починати класти дитину на животик?
Насамперед потрібно попередити молодих матусь про те, що викладати на животик немовля відразу після виписки категорично не можна(!). Це застереження пов’язано з тим, що у малюка ще не загоїлася пупкова ранка. На пуповину сьогодні прийнято кріпити спеціальний зажим, який повинен відсохнути, а ранка трохи загоїтися.
Приблизно через тиждень-два, коли зажим відпаде, а рана буде в нормальному стані (не кровити і не гноїтися), спробуйте покласти крихітку на 1-2 хвилинки (максимум) на животик. При цьому стежте за тим, щоб голова була повернута в бік і дитина не уткнулася носиком – вона повинна вільно дихати. У перші дні не варто повторювати цю вправу більше 2-3 разів на день – немовля повинно звикнути до таких великих для його ще не зміцнілого організму навантажень.
Поступово час лежання на животі може бути збільшено до 10 хвилин і більше, якщо дитині в такому положенні зручно і комфортно. Раз на кілька днів додавайте хвилину-дві, але орієнтуватися завжди потрібно на поведінку малюка – чи зручно йому перебувати в такому положенні. Якщо не хоче лежати, краще підняти і не нервувати крихітку.
Коли і як часто потрібно викладати дитину на животик?
Ідеальним вважається викладання малюка на живіт між прийомами їжі, коли він не голодний (тільки не відразу після їжі – немовля може знудити) і активний. Більше того, якщо класти дитину на живіт відразу після їжі, це провокуватиме зригування. Коли з дитиною займаються гімнастикою, масажем і/або прийняттям повітряних ванн, викладання на живіт має стати частиною процесу.
Кількість викладань у кожної дитини суто індивідуальна і залежить від кількості прийомів їжі. В цілому 5 таких вправ по 5-10-15 хвилин (залежить від віку та настрою дитини) цілком достатньо, для профілактики кольок. Якщо виходить займатися більше 5 разів на день – це добре і позитивно вплине на фізичний розвиток і запобігання кольок.
Важливо не пропускати заняття. Тобто викладання на животик повинні бути щоденними.
Як правильно класти дитину на живіт?
Поверхня для викладання повинна бути твердою. Чудово підходить сповивальний столик, але можна використовувати й інші тверді і досить просторі поверхні. Головне, щоб малюк не впав, не зміг себе травмувати і йому було комфортно. Для цього стіл варто накрити покривалом.
Класти дитину потрібно акуратно і повільно, щоб малюк не злякався. Підтримуйте голову і поверніть її убік, щоб дитина могла вільно дихати. Ніжки підігніть (п’ятки повинні торкатися сідничок), ручки зігнуті в ліктях. У такому положенні погладжуйте спинку дитини, можна робити легкі масажні рухи. Головне не завдати болю дитині, тому орієнтуйтеся на її поведінку і реакцію.
З часом малюк повинен сам навчитися перевертатися на живіт. Для цього кладіть його на спинку і допомагайте перевернутися на бік і потім на животик.
Якщо дитина не хоче лягати на живіт
Бувають випадки, коли немовля категорично не хоче лягати на живіт. Тоді потрібно допомогти дитині і привчити до такої корисної вправи. Пробуйте різні варіанти і прийоми. Наприклад:
- Кладіть дитину собі на живіт і говоріть із нею. Нехай вона бачить ваше обличчя і міміку. Ідеально, якщо контакт буде “голим”.
- Лягайте на живіт поряд із малюком і намагайтеся його розвеселити й відволікти. Використовуйте для цього іграшки, віршики, пісеньки.
- Можна покласти крихітку собі на коліна і погойдувати її, погладжуючи спинку.
- Покладіть дитину на край ліжка і сядьте так, щоб вона бачила ваше обличчя.
- Міняйте тканини, на які викладаєте крихітку.
Можливо, з часом ви придумаєте свій спосіб зацікавити малюка.
Чому так важливо викладати дитину на живіт?
Крім профілактики кольок, викладання на живіт дозволяє навчити дитину тримати голову, тренуючи м’язи шиї, тим самим сприяючи подальшому розвитку малюка. Відомо, що після навчання тримати голову, крихітка пробуватиме спиратися на ручки – це і стане початковим етапом навчання повзання. Таким чином, викладаючи дитину на живіт, ви сприяєте розвитку рухової активності малюка.
До того моменту, поки дитина вчиться повзати, вона більшу частину часу лежить. У грудному віці у дитини кістки черепа “м’які”, про що також не варто забувати. Якщо не викладати маля на животик і постійно класти тільки на спину, з часом форма голови може стати не зовсім правильною. Це ще один аргумент на користь занять на животі. Крім профілактики кольок, викладання на живіт є профілактикою пупкової грижі.
Комплекс заходів для запобігання колькам
Розпізнати дитячі кольки можна за їхніми симптомами. Лікування та профілактика повинні бути комплексними. Як показує практика, саме комплекс заходів допоможе пройти дитині і її батькам настільки складний шлях формування ШКТ. Пам’ятайте, що міфи і реальність про дитячі кольки – це не тільки корисна інформація для молодих мам, а й украй важливі дані, які потрібно знати і враховувати.
Крім викладання на живіт, можна давати дитині суспензію Колікід. Перш, ніж почати прийом препарату, ознайомтеся з Інструкцією і прочитайте загальну інформацію про Колікід. Також медики рекомендують спеціальний масаж для новонароджених, за допомогою якого дитині буде легше позбавлятися газів і запобігати їхньому скупченню.
